Трасування проксі під час розгортання MAAS
Розрізняйте завантаження образів, трафік інсталятора, доступ до розгорнутих пакетів і подальші запити застосунків у MAAS.
Успішне завантаження завантажувального образу MAAS доводить маршрут контролера. Якщо встановлена машина згодом не може отримати пакети, перевірте споживача на цьому етапі:
| Етап | Споживач для перевірки |
|---|---|
| Завантаження образу/підготовка | Відповідальна служба контролера |
| Введення в експлуатацію або встановлення | Тимчасове середовище завдання |
| Встановлені пакети ОС | Менеджер пакетів і згенерована конфігурація |
| Подальше завантаження charm, скрипту або застосунку | Клієнт, що надсилає цей запит |
Використовуйте підтримувані засоби керування тієї версії MAAS, що в експлуатації. Задокументований enable_http_proxy охоплює використання вбудованого або заданого проксі для підготовки та доступу до пакетів; http_proxy позначає зовнішню службу. У режимі peer-proxy розгорнуті машини можуть використовувати вбудований проксі MAAS, який використовує цю зовнішню службу як батьківську. Для дозволеного використання публічного зовнішнього батька виберіть HTTP-кандидата зі списку HTTP-проксі; у режимі peer-proxy залишайте локальну для MAAS кінцеву точку вузла незмінною.
Тому локальна для MAAS кінцева точка на вузлі не обов'язково застаріла. Простежте її батьківську ланку, перш ніж замінювати її зовнішньою адресою. Старі обхідні рішення preseed із випусків, які не передавали налаштування проксі вузлам, не описують кожне поточне розгортання.
На етапі збою порівняйте згенеровані налаштування пакетів, доступність кінцевої точки та ідентичність автентифікації із середовищем інсталятора. Їм не обов'язково мати спільний домашній каталог чи змінні. На вузлі Ubuntu з APT перевірте власні параметри проксі APT. Тримайте локальний доступ до метаданих окремо від публічних репозиторіїв; надсилання внутрішнього URL підготовки зовнішньому батьку може не вдатися, поки публічні завантаження працюють.
Оболонка контролера або браузер — ще один споживач, і налаштований менеджер пакетів не налаштовує кожне подальше середовище виконання. Після зміни керування перевірте, що насправді отримало порушене наявне робоче навантаження, замість того щоб припускати, що воно одразу перезавантажило налаштування.