SocksClient.createConnection повертає потік, підключений до запитаного призначення. Для HTTPS цей потік усе ще потребує TLS-рукостискання, перш ніж передати HTTP-запит.

import { SocksClient } from 'socks';
import tls from 'node:tls';

const targetHost = 'service.example';
const info = await SocksClient.createConnection({
  proxy: { host: 'proxy.example', port: 1080, type: 5 },
  command: 'connect',
  destination: { host: targetHost, port: 443 },
  timeout: 10000,
});
const secure = tls.connect({
  socket: info.socket,
  servername: targetHost,
});
secure.on('error', onTransportError);
secure.on('data', onResponseBytes);
secure.once('secureConnect', () => {
  secure.write(
    `GET /data HTTP/1.1\r\nHost: ${targetHost}\r\nConnection: close\r\n\r\n`
  );
});

Список проксі SOCKS5 надає кандидатів для хоста й порту проксі. onTransportError і onResponseBytes належать наявному застосунку; другий має розбирати потік HTTP-відповіді. Фрагменти даних TLS не є самостійно повними HTTP-повідомленнями.

servername — це DNS-ім'я призначення. Низькорівневий tls.connect у Node не вмикає SNI за замовчуванням, а ім'я хоста проксі не є ідентичністю сертифіката сайту.

Залишайте перевірку сертифіката ввімкненою. Передавання підключеного сокета дає змогу уникнути відкриття окремого прямого з'єднання із сайтом і зберегти його TLS-ідентичність.

Тайм-аут SOCKS обмежує ці переговори. Подальший обмін TLS і застосунку все ще потребує передбачених викликачем тайм-ауту, скасування й політики очищення.

Схожі статті