Як проксі пересилання обробляє користувацький заголовок API

API може передавати свою версію в користувацькому полі запиту, наприклад API-Version. Звичайний проксі пересилання не повинен відкидати це поле лише тому, що ім’я йому незнайоме. HTTP вимагає пересилати нерозпізнані поля, якщо не діє визначений виняток або налаштована політика.

Поле Connection — один із таких винятків. Порівняйте ці приклади запитів:

API-Version: 2026-10
Connection: keep-alive

Тут поле API не позначене як локальне для цього з’єднання. У наступному прикладі відправник явно змінює його область дії:

API-Version: 2026-10
Connection: API-Version

Проксі пересилання видаляє поля, названі в Connection перед пересиланням і видаляє або замінює самі інструкції, що стосуються з’єднання. Тому заголовок застосунку, призначений для джерела, не повинен з’являтися в цьому списку токенів.

Знайдіть точку, у якій поле змінюється

Порівняйте запит, побудований клієнтом, поля, отримані та переіслані проксі, і те, що отримало джерело. Клієнт може пропустити заголовок до того, як проксі його побачить; налаштований фільтр може навмисно його видалити; сервер може відхилити запит через перевищення ліміту заголовків.

Не робіть висновку про тихе видалення лише з порогу розміру заголовка, про який повідомлялося в старому розгортанні. Ліміти та поведінка під час відхилення належать фактичним компонентам і конфігурації. Зберігайте відповідь HTTP і відповідні журнали разом із спостереженням.

Для наскрізного HTTPS усередині звичайного тунелю CONNECT проксі не може прочитати й вибірково видалити внутрішнє поле API. Тоді перевірка заголовків належить кінцевим точкам TLS або явно довіреному посереднику перевірки.