Чи охоплює проксі браузера також WebRTC?
Звичайна перевірка веб-IP і з’єднання WebRTC можуть іти різними шляхами. Поведінку браузера під час зв’язку в реальному часі перевіряйте окремо.
Налаштування HTTP-проксі браузера не охоплює WebRTC автоматично. Звичайна сторінка перевірки IP вимірює вебзапит; виклик може використовувати окремі шляхи для з’єднання та виявлення адрес.
SOCKS5 не усуває цієї різниці. Вбудована в Chromium реалізація URL-проксі SOCKS5 підтримує TCP, а не загальну UDP-асоціацію. Можливості протоколу ширші за цей інтерфейс браузера.
Браузери мають окремі засоби керування мережею WebRTC. Chrome надає політику обробки IP через API розширень приватності, зокрема disable_non_proxied_udp; Mozilla також документує налаштування мережевої приватності WebRTC. Це значення Chrome — політика API, а не універсальний прапорець чи гарантія приховування всіх адрес.
Перевірте звичайний вебвихід, а потім поведінку WebRTC у застосунку для конференцій, яким справді користуєтеся, за допомогою діагностики, поля якої розумієте. Локальні адреси, адреси ретрансляторів і публічно спостережені адреси описують різні частини з’єднання. Запишіть браузер та умови тесту: політики, розширення, поведінка захисту приватності й доступні шляхи впливають на результат. Тому ні «завжди витікає», ні успішна перевірка веб-IP не є достатнім висновком.
Якщо обмежуєте шлях WebRTC, повторно перевірте потрібні виклики. Менше розкриття адрес може також завадити встановленню виклику. Цей компроміс не залежить від того, чи доступна кінцева точка HTTP-проксі.