./config.sh --proxyurl http://proxy.example:8080 \
  --proxyusername PROXY_USER \
  --proxypassword PROXY_PASSWORD

Додайте ці параметри до звичайних вхідних даних реєстрації інсталяції. У Windows використовуйте config.cmd, а реальні значення облікового запису отримуйте через керування обліковими даними розгортання.

Записаний проксі охоплює зв'язок з Azure DevOps і вбудовані операції з джерелами та артефактами. Завдання отримують відомості про проксі через бібліотеку завдань і мають застосовувати їх у власних HTTP-клієнтах.

Зовнішнім curl, dotnet або Maven потрібен власний підтримуваний ввід. Завданням у контейнері також потрібна доступна з їхньої мережі кінцева точка; loopback хост-агента означає там інше розташування. Ранні завантаження образів — це запит середовища виконання контейнерів.

Для проксі, що приймає відкат на Basic, коли налаштування отримує 407, документований прапорець --usebasicauthforproxy вибирає цей шлях; він не може додати механізм, який проксі не підтримує.

У згенерованому скрипті групи розгортання додайте параметри до його виклику config.cmd, зберігши аргументи організації та групи. Зміна WebRequest.DefaultWebProxy у батьківському PowerShell не є конфігурацією агента дочірнього процесу.

Схожі статті