У поколінні Azure Core класу NetworkManagementClient передавайте карту проксі під час створення:

from azure.mgmt.network import NetworkManagementClient

network = NetworkManagementClient(
    credential,
    subscription_id,
    proxies={
        'http': 'http://proxy.example:8080',
        'https': 'http://proxy.example:8080',
    },
)

Збережіть наявні credential і subscription_id застосунку. Ключ https вибирає призначення керування HTTPS; його значення http:// описує проміжний прослуховувач. Залиште кінцеву точку керування справжньою службою Azure. Адреса зі списку HTTP-проксі належить до значень карти проксі, коли ви обираєте публічний маршрут HTTP.

Виберіть джерело конфігурації

SDK також підтримує HTTP_PROXY і HTTPS_PROXY у середовищі процесу. Застосовуйте їх до служби, ядра блокнота або робітника CI, який використовує клієнт. Документований параметр use_env_settings визначає, чи використовуються застосовні налаштування середовища.

Не змішуйте цей шаблон створення зі старими прикладами client.config.proxies.add: вони належать поколінню msrest.

Знайдіть невдалий запит

Ця карта керує конвеєром керування. Якщо збій трапляється під час отримання токена, огляньте підтримувану мережеву конфігурацію об'єкта облікових даних; він може провести цей запит через власний транспорт до надсилання виклику керування.

Схожі статті