Асинхронний Translator у googletrans надає єдиний аргумент proxy і передає його в AsyncClient із HTTPX:

import asyncio
from googletrans import Translator

async def main():
    async with Translator(proxy='http://proxy.example:8080') as translator:
        translated = await translator.translate('Bonjour', dest='en')
        print(translated.text)

asyncio.run(main())

Асинхронний контекст закриває базовий HTTP-клієнт. Виклик translate без очікування належить до іншої форми API і не виконує цієї асинхронної операції.

Проксі-URL може вказувати на звичайний HTTP-слухач, хоча кінцева точка перекладу використовує HTTPS. Для дозволеного тесту з неконфіденційним текстом список HTTP-проксі дає публічні кандидати кінцевих точок. Якщо потрібен обліковий запис проксі, використовується правильно закодована інформація користувача цього URL або підтримувана в HTTPX конфігурація проксі.

Старіші приклади передавали зіставлення proxies із внутрішніми об'єктами httpcore.SyncHTTPProxy. Вони залежать від старіших інтерфейсів googletrans і httpcore. Не поєднуйте їх із цим публічним асинхронним конструктором.

googletrans реалізує веб-інтерфейс Google Translate; це інший пакет і інша модель автентифікації, ніж офіційний Google Cloud Translation SDK. Перед застосуванням конфігурації проксі перевірте, який клієнт застосунок насправді імпортує.

Схожі статті